понеділок, 4 березня 2019 р.

Масляна на порозі...

      Масляний тиждень в 2019 році розпочнеться 4 березня і триватиме до 10 березня.

 Масляна – це давнє слов'янське свято присвячене кінцю зими і весняному пробудженню природи. Свято прижилося і в православних українців. Головною традицією на Масляну, яку активно дотримуються сучасні українці, є випічка млинців. Вони символізують сонце. Крім того, випікають оладки, пироги, вареники, сирники, пампушки і тістечка. В останній день масляної на столі повинна бути яєчня.
  Весь цей тиждень ділиться на два періоди: Вузька Масляна – понеділок, вівторок і середу і Широка Масляна – четвер, п'ятниця, субота і неділя. 
   У перші три дні можна займатися господарськими роботами, а з четверга всі роботи припиняються. При цьому кожен день Масляної має свою назву і призначення. У давнину дотримувалися всіх традицій, але сьогодні більшість з них вже забулися.     
  Понеділок, 4 березня – перший день Масляної – "зустріч". В цей день роблять крижані гірки. У давнину вірили, що чим далі котяться сани і чим голосніше сміх над крижаною горою, тим кращим буде врожай. 
   Вівторок, 5 березня – "загравання". У цей день заведено заводити веселі ігри і пригощати за організовані веселощі млинцями. 
 Середа, 6 березня – "лакомка". Всі господині цього дня готують різні смаколики у великих обсягах і прикрашають ними багатий стіл, але млинці, звичайно, залишаються на першому місці. 
  Четвер, 7 березня – "розгуляй". З цього дня Масляна розгортається у всю широчінь – гуляють з ранку до вечора, водять хороводи, співають пісні. 
 П'ятницю, 8 березня – "тещині вечірки". Величезна кількість звичаїв у цей день спрямована на прискорення весіль та сприяння молоді в знаходженні собі відповідної пари. Зяті з вечора особисто запрошують у гості своїх тещ – пригощають їх млинцями.  
 Субота, 9 березня – "посиденьки зовиці". В цей день молода невістка запрошує своїх рідних до себе.  
 Неділя, 10 березня – "Прощена неділя". В цей день заведено просити вибачення у всіх близьких і ображених за заподіяне зло, за якісь свої проступки. Це дуже світлий день перед початком Великого посту.  
  З 11 березня гуляння припиняються, оскільки чинності набирає Великий піст, який триватиме до 28 квітня – Великодня.

пʼятниця, 22 лютого 2019 р.

Конкурс відеопоезій

До Міжнародного дня рідної мови у нашій школі відбувся конкурс відеопоезій серед учнів 10 класу. Найкращою виявилася робота Сівак Вікторії, вчитель - Тутік Тетяна Миколаївна. Вітаємо Вікторію та бажаємо подальших творчих успіхів та перемог! Переглянути відео

четвер, 21 лютого 2019 р.

Любіть Україну у сні й наяву...

    Мова — це носій прекрасних традицій та звичаїв, цінної культурної спадщини народу. Ось чому кожен з нас повинен шанувати, берегти і звеличувати рідну мову.
    Єдиною державною мовою нашої країни є українська. Наша мова пройшла нелегкий шлях. Однак, попри всі перешкоди, для 45 мільйонів людей вона була і є рідною, є мовою їхніх дідів, батьків і буде також мовою їхніх дітей.
"Любіть Україну у сні й наяву,
Вишневу свою Україну,
Красу її, вічно живу і нову,
І мову її солов"їну " -
закликав нас Володимир Сосюра. Саме під таким гаслом 21.02.2019 року відбувся відкритий урок з української мови у 5-Б класі, вчитель - Тутік Тетяна Миколаївна. На уроці діти повторили вивчені орфограми, виконали інтерактивні вправи в Learning Apps, не залишили нікого байдужими вправи в сервісі Kahoot. Під час уроку учні отримали не тільки гарні оцінки, а й позитивні емоції.

вівторок, 19 лютого 2019 р.

Тренувальні вправи. 5 клас.

Зроблено в Padlet

День Державного Герба


 Герб - офіційна емблема держави, що зображується на грошових знаках, печатках, деяких офіційних документах, на офіційних вивісках державних установ, навчальних закладів. „Герб - це відмітний знак, символічна емблема держави, міста, роду або дворянської особи, зображений на прапорах, печатках, монетах, документах та інше» .
 Що ж собою, власне, являє Герб України? Історія нашого Державного Герба сягає дуже глибоко. Взагалі, герб - геральдичний знак, який використовувався можновладними людьми для позначення приналежності якогось предмета, земель, знарядь праці певній людині або роду. Герби карбувалися на княжих грамотах, знайдені гербові знаки на печерах тощо. Цей знак заміняв князям ім'я, тобто був не тільки іменним знаком, але й вказував на особисту власність певній особі частки майна. Такі знаки дійшли до нас з дуже далеких часів.
 Сучасний Герб України символізує спорідненість поколінь, мир і творчу працю і є продовженням у розвитку геральдичних традицій українського народу. В його основу покладено стародавній золотий тризуб на синьому тлі.
 У наш час Тризуб став символом відродження Батьківщини і її традицій, продовженням славних сторінок її історії.
 Єдність кольорів золотого (жовтого) і голубого у свідомості нашого народу одержала вираження у поєднанні цих кольорів на гербі і на прапорі так же природно, як поєднується стихія вогню (жовтого) і води (голубого) і як поєднуються у природі голубі простори чистого повітря Батьківщини із золотими ланами пшениці в Україні. Це стає символом невмирущого життя - голубий колір та багатства рідної землі - жовтий (золотий) колір.